же

I (після голосних) ж, част.

Уживається для підсилення, підкреслення значення того слова, після якого стоїть. || Уживається після вказівних займенників та займенникових прислівників, щоб підкреслити подібність кого-, чого-небудь з кимсь, із чимсь, вказати на незмінність, постійність кого-, чого-небудь, на розвиток дії в межах одного місця, часу і т. ін.

II (після голосних) ж, спол.

1) Уживається для з'єднання речень, зміст яких протиставляється.

2) Уживається для приєднання речення, що доповнює, пояснює, розкриває зміст першого речення.